Сайт Богдана Дмитриевича Яворского

07 Январь 2016

Исследование от Вадима Пишковича, Украина — Канада

Щодо восьми дітей Марії Пишкович, дочки Матея Пишковича І і, як виходить, її чоловіка Костя Мандзяка (але офіційно вони — незаконнороджені), п’ятеро з них померло юними. Залишилися троє. Подальша їхня доля невідома.

1.2.1.1.Роман Пишкович (12.10.1818-18?)

1.2.1.2.Никодим Пишкович (03.04.1820-18?)

1.2.1.3.Сеньо Пишкович (12.02.1822-18?)

1.2.1.4.Марія Пишкович (14.10.1823-29.11.1826)

1.2.1.5.Глікерія Пишкович (25.05.1826-09.12.1826)

1.2.1.6.Филимон Пишкович (26.12.1827-26.03.1828)

1.2.1.7.Теодора Пишкович (06.07.1829-14.03.1840)

1.2.1.8.Прокопій Пишкович (1836-14.08.1836)

1.3.1.1.Теодосія Піляк (Пишкович) (30.03.1820-18?). Це незаконнороджена дочка Палагни Пишкович, дочки Федора Пишковича. 24.11.1836 р., у 16 років, вийшла заміж за Івана Піляка (1812-18?)

1.1.3.3.1.Іван Пишкович V (25.01.1872-19?). Син Василя Пишковича і Марії Керч. Народився ще в будинку №20/23. Його хресними були Ілько Керч і Галина Грабевник.

1.1.3.3.2.Ілля Пишкович (21.07.1880-19?) Син Василя Пишковича і Марії Керч. Народився вже в будинку №203, у верхньому кінці села. Його хресними були Онуфрій Пігур і Анна Янішевська.

1.1.3.2.1.Захар Пишкович (24.11.1877-05.06.1943) Син Стефана Пишковича і Єви Терешкевич. 13.11.1919 р., у віці 42 роки, одружився із Євою Пігур (27.07.1895-1976?), теж уроженкою с. Смільна, яка пізніше була в селі повитухою. Потім вона була хресною матір’ю мого батька. Захар мав таких дітей:

1.1.3.2.1.1.Микола

1.1.3.2.1.2.Стефан

1.1.3.2.1.3.Меланія

1.1.3.2.2.Юрій Пишкович (10.04.1880-перед 1939). Син Стефана Пишковича і Єви Терешкевич. Охрещений і миропомазаний того ж дня, що народився. Народився в домі №20/23 і пологи прийняла Анна Шпак. Хресними були Михайло Шалайкевич і Анна Левичак. Одружився із дочкою заможного господаря із сусіднього с. Бистриця Дмитра Косюти – Анною Косюта (†перед 1939). Вони мали тільки одного сина Михайла (може були інші діти, але тоді вони померли ще у дитинстві), який народився 17.11.1907 р. Сім’я була доста багатою, це пригадує, наприклад, їхня старша внука, дочка Михайла, Марія Лиманич (1933 р.н.).

1.1.3.2.2.1.Михайло (17.11.1907-18.12.1970)

1.1.3.2.3.Онуфрій Пишкович (24.06.1882-1944 або 1945). Син Стефана Пишковича і Єви Терешкевич, найбільш інтелеґентний з усього роду; випускник Віденського у-тету, довгі роки був сільським писарем, зокрема зберігся один із заповітів складених і завірених ним. Теж був “знахарем”, зокрема лікував від зміїних укусів. Свого часу він був в’язнем австрійського концтабору Талєрґоф (з 17.09.1914 по 15.02.1916) з причин ближче не знаних (може його звинувачували у москофільстві, але це моя гіпотеза). Також залишив свої, як би це можна було назвати, “літературні твори”. А 17.06.1924, теж у віці 42 роки, він одружився із уроженкою с. Смільна, 18-річною сиротою Анною Кувівчак (22.09.1906-197?). Мали таких дітей:

1.1.3.2.3.1.Іван

1.1.3.2.3.2.Ярослав

1.1.3.2.3.3.Стефан

1.1.3.2.4.Іван Пишкович (1889-192? чи 193?) 28.05.1912 одружився із смільнянкою Марією Мікало (1897-19?). Він, як і Онуфрій, теж мав освіту. Під час І Світової війни опинився з дружиною в Російській імперії, на «Великій Україні» і осів у м. Бориспіль. За певними відомостями, був розстріляний десь у 1920-х чи 1930-х роках, бо був директором школи і «непролетарієм». Залишив дітей.

А ще п’ятеро дітей, четверо синів та одна дочка, як згадувалося вище, померли у дитинстві, перед 1906 р.

1.1.3.2.10.Михайло Пишкович (1895-після 1937) можливо, був сином іншого Стефана з других гілок Пишковичів, або був названим теж «Михайло» в честь брата, який помер перед тим. Теж емігрував до «Великої України» і працював учителем у школі №3 м. Бориспіль. Був одруженим із Софією (1901-198?). 22.12.1937 р. засуджений НКВС на 10 років. Мабуть, загинув в ув’язненні. Мав дітей, нащадки яких і досі живуть в м. Бориспіль[3].

А зараз – про внуків Стефана і Єви Пишковичів.

Отож:

1.1.3.2.2.1.Михайло Пишкович (17.11.1907-18.12.1970). Син Юрія Пишковича і Анни Косюти. Закінчив два класи сільської школи (1915-1917). Мав зросту 1м63см. Він був двічі одруженим. Першою жінкою була Анна Панів (07.04.1910-1941), дочка Михайла і Єви Хомин, уроджена в с. Залокоть, з якою він одружився 10.02.19314. Вона померла при пологах другої дитини. Другою дружиною стала – Марія Хомин (14.01.1919-03.03.1991), дочка Михайла і Анни Войтович, уроджена теж у с. Залокоть. З нею М. Пишкович одружився 16.02.1946 р[5]. після свого повернення із фронту, де він воював як рядовий стрілок протягом 1944-1945 р., після мобілізації в Радянську Армію, та був поранений[6]. Опісля працював конюхом у смільнянському колгоспі. Помер від сердечного приступу, повертаючись із Залокті (?). Мав двоє дітей із першою дружиною, а дев’ятеро – із другою:

1.1.3.2.2.1.1.Марія

1.1.3.2.2.1.2.Стефан

1.1.3.2.2.1.3.Анна

1.1.3.2.2.1.4.Михайло

1.1.3.2.2.1.5.Ярослав

1.1.3.2.2.1.6.Микола

1.1.3.2.2.1.7.Василь

1.1.3.2.2.1.8.Юрій

1.1.3.2.2.1.9.Катерина

1.1.3.2.2.1.10.Іван

1.1.3.2.2.1.11.Галина

Діти Захара:

1.1.3.2.1.1.Микола Пишкович (1920?-1985?). Народився і помер у с. Смільна. Одружився із смільнянкою Юстиною Терешкевич (†1994?). Не мали дітей. Були сусідами Михайла Пишковича і його сім’ї, з якими, нажаль, часто конфліктували.

1.1.3.2.1.2.Стефан Пишкович (192?-1940-ві). Одружився із смільнянкою Катериною Керч. Пропав без вісти у війну. Мав одного сина на ймення:

1.1.3.2.1.2.1.Ярослав

1.1.3.2.1.3.Меланія Пишкович (по-чоловікові як не знаю). Мала чотирьох синів:

1.1.3.2.1.3.1.Ярослав

1.1.3.2.1.3.2.Іван

1.1.3.2.1.3.3.Стефан

1.1.3.2.1.3.4.???

Діти Онуфрія:

1.1.3.2.3.1.Іван Пишкович. Проживав у м. Комарно Городоцького р-ну. Залишив двох синів:

1.1.3.2.3.1.1.??? син

1.1.3.2.3.1.2.??? син

1.1.3.2.3.2.Ярослав Пишкович. Був ув’язнений на Сибірі, одружився із Стефанією. Помер у м. Львів. Мав одну дочку:

1.1.3.2.3.2.1.Анна.

1.1.3.2.3.3.Стефан Пишкович. Проживав у Росії, де мав, здається, двоє дітей:

1.1.3.2.3.3.1..Людмила

1.1.3.2.3.3.2.???

Діти Михайла:

1.1.3.2.10.1.Василь Пишкович Проживав у м. Бориспіль. Був одруженим, мав синів Віктора та Олександра.

Внуки Юрія:

1.1.3.2.2.1.1.Марія Лиманич (1933-). Вийшла заміж за смільнянина Михайла Федоровича Лиманича (1930-), дуже швидко виїхали на Донбас, де працювали: він – у шахті, а вона – у медвитверезнику. Проживає у м. Макіївка Донецької обл. Мали троє дітей: двох дочок і сина:

1.1.3.2.2.1.1.1.Ніна

1.1.3.2.2.1.1.2.Валентина

1.1.3.2.2.1.1.3.Володимир

1.1.3.2.2.1.2.Стефан Пишкович (30.06.1941-(або 06.12.1940)). Одружився із Анною (†2003) і проживає у с. Молодків Богородичанського р-ну Івано-Франківської обл. Мали трьох дітей: сина, який помер у дитинстві та двох дочок:

1.1.3.2.2.1.3.Анна Мазур (1946-)

І так далі….

Внуки Захара:

1.1.3.2.1.2.1.Ярослав Пишкович (1945?-), який народився після смерті батька у с. Смільна. Одружений із Ольгою, проживає у м. Борислав.

1.1.3.2.1.3.1.Ярослав

1.1.3.2.1.3.2.Іван

1.1.3.2.1.3.3.Стефан, який був убитий

1.1.3.2.1.3.4.???, який проживає у м. Борислав у мікрорайоні Баня-Котовська.

Внуки Онуфрія:

1.1.3.2.3.1.1.??? старший син, що проживає у м. Комарно Городоцького р-ну

1.1.3.2.3.1.2.??? молодший син, що проживає у м. Комарно Городоцького р-ну

1.1.3.2.3.2.1.Анна Дутко. Народилася у м. Львів, вийшла заміж за Романа Дутка, який був директором музичної школи.

1.1.3.2.3.3.1.Людмила. Проживає у Росії

1.1.3.2.3.3.2.???. Проживає у Росії

Внуки Михайла:

1.1.3.2.10.1.1.Віктор

1.1.3.2.10.1.2.Олександр Уже покійний

ПРИМЕЧАНИЯ:
1 Див.: Центральний Державний Історичний Архів України у Львівській області. Фонд 856, опис 1, справа 433. Тут зберігаються три копії дарчого листа.

2 У метричній книзі зустрічаються два варіанти написання її імені.

3 Виписка зі справи НКВС: «ПИШКОВИЧ Михайло Степанович, 1895 року народження, с. Смільна Дрогобицького району Львівської області, українець, освіта неповна середня. Проживав у м. Бориспіль, учитель місцевої школи №3. Особливою Нарадою при НКВС СРСР 22 грудня 1937 року засуджений до 10 років позбавлення волі. Реабілітований у 1989 році».

4 Збереглися метричні книги про одруження з цього періоду, проте, із незрозумілих причин, тут не є зафіксоване дане подружжя. Про те, що дане подружжя було заключене саме тоді каже метрична книга хрещень, де збереглися дані про хрещення їхньої другої дитини – сина Стефана.

5 Було зроблено відповідний запис з №1 у Смільнянській сільській раді.

6 Був призваний Підбузьким РВК Дрогобицької обл. 04.12.1944 р. і зарахований стрілком у 71 запасний стрілковий полк. 17.12.1944 прийняв присягу. З січня 1945 переведений стрілком у 208 запасний стрілковий полк, а з 02.02.1945 р. переведений на фронт стрілком у 440 стрілковий полк, а вже 05.02.1945 р. був легко поранений і ліву сторону шиї. 17.07.1945 р. був виписаний з воєнного госпіталю. Демобілізований 21.10.1945 р. на основі Указу Президіуму Верховної Ради СРСР від 20.09.1945 р. Звання: рядовий. Був нагороджений медаллю «За победу над Германией» 09.05.1945 р. (Військовий квиток №228663) |440 стрілковий полк входив у 64 стрілкову дивізію другого формування

Страницы: 1 2