Сайт о Яворских

2.2.1 Мамина лінія
РОДИНА КУПЦЕВИЧІВ -БЛАМАРІВ(бабусина лінія)
Бламар Олексій Васильович народився в кінці 19 століття в селі Балин Дунаївецького району Хмельницької області. Займався домашнім господарством, шив чоботи, був заможнім господарем.. Мав брата Миколу Васильовича.
Бламар Олеся Іванівна народилася в кінці 19 століття в селі Балин Дунаївецького району Хмельницької області, допомагала йому в домашньому господарстві, ткала полотно.

Купцевич Петро Михайлович та Купцевич Марія Іванівна народилися в 80тих роках 19 століття в селі Безнісківці Камянець-Подільського району Хмельницької області, мали велике господарство, багато худоби, коней і велике поле. Купцевич Петро Михайлович мав брата Павла Михайловича.
Після насильної колективізації як Купцевичі, так і Бламари залишилися без господарства і дуже бідували.

Бламар Євфрозинія Олексіївна(мама моєї бабусі) народилася 22 червня 1906р в селі Балин Дунаївецького району Хмельницької області, мала брата Онисія та сестру Килину, закінчила 7 класів Балинської школи і пішла працювати вчителькою в ЛІКНЕПі (ліквідація неписьменності) в селі Безнісківці Камянець-Подільського району Хмельницької області. Там же зустріла свого майбутнього чоловіка Купцевича Пилипа Петровича.

Купцевич Пилип Петрович народився 17 вересня 1904 року в селі Безнісківці Камянець-Подільського району Хмельницької області, мав брата Купцевича Андрія Петровича, отримав військову освіту. Після одруження з Євфросинією Олексієвною, змушений був по місцю служби поїхати на Далекий схід. Там, в Амурській області, і народилися їхні діти: Купцевич Людмила Пилипівна, Генадій Пилипович та Валентин Пилиповч.
В 1940р. Пилип Петрович поступив у військову Академію ім. Фрунзе, тому сімя переїхала в Москву.
В 1941 р. сім”я поїхала на відпочинок в с. Балин Хмельницької області, де їх застала війна. Купцевич Пилип Петрович був викликаний на фронт, де і загинув в 1942 році під Ленінградом в чині підполковника, командира кавалерійської бригади. Після цього мати з дітьми залишилася жити в Балині.

Купцевич Генадій Пилипович(брат моєї бабусі) проживає зараз в Татарській республіці Російської Федерації,пенсіонер.
Купцевич Валентин Пилипович(брат моєї бабусі) живе в с.Сахкамінь Камянець-подільського районуХмельницької області, пенсіонер.

Купцевич Людмила Пилипівна( моя бабуся) народилася 1939 року в Амурській області бувшого Радянського Союзу, з двох років проживала в с.Балин Хмельницької області. По закінченні 10-ти класів середньої школи, поступила в Чортківське педагогічне учиилище, опісля- до Львівського державного університету ім. Івана Франка, де і познайомилась з майбутнім чоловіком Дідухом Леонідом Дмитровичем.

РОДИНА ДІДУХІВ –ХРАБАНІВ(дідова лінія)
Батьки мого діда, Дідуха Леоніда Дмитровича (тата моєї мами), походять з родин Дідухів-Прокопчуків та Храбанів-Шидловських. Дідухи зявилися на Житомирщині в середині 19 століття(прийшли з Галичини). Родини Прокопчуків, Шидловських і Храбанів з давніх часів проживали на Житомирщині поблизу м.Звягеля (Новоград-волинський). На початку 20 століття після повернення із заробітків з Америки Степана (Стефана) Дідуха він одружився з Федорою Прокопчук.
Сім”я Дідухів-Прокопчуків була однією з найбагатших у селі Золотне.
За розповідями мого прадіда, Дмитра Степановича, у господарстві були коні як для роботи в полі, так і окремо коні, якими їздили на базари та в гості до родичів, які проживали у сусідніх хуторах. Він завідував філією банку у с.Жолобному, обирався старостою села.
У 1915р. в них народився син Дідух Дмитро Степанович(тато мого діда Леоніда); в сім”ї був ще старший син Іван і дочка Ганна. Під час Першої світової війни Стефан Іванович він призваний в російську армію (Волинська губернія входила до складу Росії). Він загинув 1916 році десь на теренах Галичини (місце загибелі невідоме).
Моя прапрабабця Дідух (Прокопчук ) Федора Давидівна , залишившись одною з трьома дітьми, змогла давати раду господарству, проте, після колективізації сім”я втратила не тільки все тяжко нажите добро, але й хату. Вже з 13 років мій прадід Дмитро Степанович змушений був працювати на цегельному заводі в м.Славута, а прабабуся знаходила притулок то в одних, то в других родичів разом з своєю малолітньою дочкою Ганною, старший син Іван на той час помер.
В 1938р. мій прадід Дмитро Степанович одружився з Храбан Марією Василівною, яка походила з родини Шидловських-Храбанів. В 1940 р. в них народився син Леонід.
Родина Шидловських з давніх часів проживала поблизу м.Звягеля (перейменованого згодом в Новоград-волинський). Шидловська Анастасія Аполінарівна (моя прапрабабуся) на початку 20 ст. одружилася з Храбаномм Василем Мартиновичем- «урядником» із села Великий Молодиків. В цій сім”ї було шестеро дітей. Марія Василівна(1917р.н.) серед них- наймолодша.
Сім”я Храбанів була досить знаною на той час (Храбани мали тоді хату під бляхою, вітряк, велике господарство, ліс). Брат Василя Мартиновича був механіком на залізниці, та за певні заслуги був нагороджений годинником від імені російського царя Миколи ІІ.
Під час колективізації все, що належало сім”ї Храбанів було відібране, а прапрапрадіда разом із старшим сином було вислано до Сибіру.

В 1940 р. у Дмитра і Марії народився син Леонід- мій дідо.
Після закінчення 10 класів середньої школи Леонід Дмитрович поступив на фізичний факультет Львівського університету(де і познайомився з Купцевич Людмилою Пилипівною), закінчив його, і аспірантуру при ньому, та був направлений на роботу в Тернопіль. В 1966р. В сім”ї Дідухів народилася моя мати- Яворська (Дідух) Оксана Леонідівна.
Моя мати Діудх (Яворська) Оксана Леонідівна народилася 14 жовтня 1966 року в м.Тернополі, де і проживає сьогодні, в 1984 році закінчила середню школу №15 і поступила до Тернопільського медичного інституту, де і познайомилась з своїм майбутнім чоловіком Яворським Аркадієм Васильовичем. У 1990 році закінчила Медичний інститут, в цьому ж році в них народився син- Яворський Богдан Аркадійович, через 10 років, в 2000р. в них народився другий син- Яворський Андрій Аркадійович.

Страницы: 1 2 3